Япония зона отчуждения

Фотографии сделаны в зоне отчуждения японской АЭС «Фукусима-1» в январе 2020 года.

Авария на атомной электростанции «Фукусима-1», расположенной на восточном побережье Японии, произошла девять лет назад, 11 марта 2011 года.

Сильное землетрясение и последовавшее за ним цунами привели к обесточиванию станции и отключению аварийных систем. А это, в свою очередь, стало причиной взрыва водорода и расплавлению активной зоны реакторов на энергоблоках. В результате аварии произошёл выбор радиоактивных материалов в окружающую среду.

Вскоре после аварии из близлежащих посёлков пришлось эвакуировать 164 тысячи жителей, но позднее многие из них смогли вернуться в свои дома.

В районе, где расположена АЭС «Фукусима-1», появилась зона отчуждения. Её площадь за девять лет, прошедших с момента аварии уменьшилась, но несколько населённых пунктов по-прежнему остаются закрытой территорией.

В одном из таких безлюдных посёлков и сделаны фотографии брошенных автомобилей — их хозяева, естественно, не могли забрать машины в ходе эвакуации.

Автомобили так и остались на улицах, парковках у магазинов или стоянках у опустевших жилых домов.

Большая часть машин на снимках — это японские малолитражки, но среди автомобилей можно найти, например, и эффектное спорткупе Datsun…

И огромный американский седан Chevrolet Caprice девяностых годов выпуска.

За годы отсутствия людей парковки заросли высокой травой и кустами, скрывающими автомобили. На многих машинах появилась ржавчина.

В декабре 2013 года АЭС «Фукусима-1» была официально закрыта. На территории станции и на прилегающей территории продолжаются работы по ликвидации последствий аварии.

В этом году через посёлки, попавшие в зону отчуждения, должна была пройти эстафета олимпийского огня. Но из-за пандемии коронавируса и эстафету, и саму Олимпиаду в Токио перенесли на 2021 год.

Наши новости теперь можно читать в Телеграме — заходите!

Подпишитесь на наши новости в Яндекс Дзене.

Три топ-менеджера японской компании-оператора TEPCO, которые оказались на скамье подсудимых после аварии на АЭС «Фукусима-1», были оправданы судом в Токио 19 сентября 2019 года. Их обвиняли в халатности, приведшей к жертвам. В марте 2011 года у северо-восточного побережья Японии произошло землетрясение, которое вызвало мощное цунами. Гигантская волна обрушилась на АЭС «Фукусима-1», что привело к аварии и расплавлению активной зоны реакторов сразу на трех энергоблоках. Авария на «Фукусиме-1» стала самой масштабной в атомной энергетике после взрыва на Чернобыльской АЭС в 1986 году.

Что делать с загрязненной водой с АЭС «Фукусима-1»

Спустя восемь с половиной лет после аварии компания TEPCO предъявила ультиматум правительству Японии — оно должно немедленно решить проблему загрязненной воды из «Фукусимы». Каждый день в результате работ по охлаждению расплавленных реакторов на АЭС «Фукусима-1» прибавляется 150 кубометров загрязненной воды, содержащей радиоактивный изотоп водорода — тритий и другие вещества. Всего TEPCO хранит в одной тысяче специальных резервуаров в районе АЭС 1,1 млн кубометров радиоактивной воды.

Рабочие TEPCO возле хранилища радиационной воды

В компании считают, что место для хранения загрязненной воды закончится к 2022 году, о чем TEPCO заявила в августе этого года и выступила с предложением откачивать с аварийной АЭС «Фукусима-1» загрязненную воду и сливать ее в Тихий океан. Этот вариант поддержал и занимавший тогда пост министра окружающей среды Ёсиаки Харада. Но до сих пор компании-оператору не удалось убедить местных рыбаков в том, что сливать воду с «Фукусимы» в океан — оптимальное решение. Все другие способы решить проблему, по мнению руководства TEPCO, являются затруднительными.

Как радиоактивная вода с «Фукусимы» может повлиять на Олимпиаду-2020

Правительство Японии пока не торопится выполнять ультиматум. Ведь еще в сентябре 2013 года, когда принималось решение о том, где пройдут Олимпийские игры в 2020 году, премьер-министр страны Синдзо Абэ уверял всех в том, что ситуация после аварии на «Фукусиме-1» находится под контролем, и поэтому решение было принято в пользу Японии. Во время посещения АЭС в сентябре этого года Абэ находился у разрушенных реакторов без специальных средств защиты и повторял журналистам, что преодоление последствий аварии на АЭС полностью под контролем.

Заявлять в этой ситуации о том, что радиоактивную воду придется сливать в Тихий океан, было бы крайне неудачным. Это привело бы, как минимум, к бурной дискуссии о здоровье атлетов, которые приедут на предстоящие Олимпийские игры в Токио. Серфингисты, например, будут бороться за медали в Цуригасаки на Тихом океане, что в 250 километрах южнее «Фукусимы».

Разрушенное здание АЭС «Фукусима», февраль 2016 года

Проблема радиоактивной воды демонстрирует, какова в Японии на самом деле ситуация вокруг атомных электростанций. Нынешнее правительство страны хочет до 2030 года увеличить количество энергии, вырабатываемой атомными электростанциями на 20-22 процента, чтобы Япония могла достичь своих целей по защите климата. Островное государство не может по примеру Европы покупать электроэнергию у соседей. АЭС, которые не производят диоксид углерода (СO2), должны постепенно заменить электростанции, которые используют уголь для выработки энергии. Для этого необходимо, чтобы были введены в эксплуатацию 30 атомных станций. Пока же их только 6.

«Японское правительство поддерживает атомную энергетику как центральный компонент энергетической политики, нацеленной на сокращение выбросов СО2», — говорит аналитик из исследовательского института Fujitsu в Токио Мартин Шульц (Martin Schulz). Но после аварии на «Фукусиме» такой курс больше не совпадает с реальностью: и с настроениями местных жителей, выступающих против ядерной энергетики, и с выводом из строя старых АЭС, поясняет эксперт. В 2020 году четырем из девяти недавно запущенных в Японии ядерных реакторов, грозит отключение, потому что они не защищены должным образом от террористической угрозы. 24 АЭС были окончательно выведены из строя. 15 реакторов получили новую лицензию, необходимую для эксплуатации.

Синдзиро Коидзуми и Кристель Такигава

Новые лица в политике решат проблему ядерной энергетики в Японии?

Премьер-министр Абэ решил привлечь к решению проблемы новые лица. В середине сентября он назначил на пост министра охраны окружающей среды и по делам чрезвычайных ситуаций в атомной сфере Синдзиро Коидзуми. После назначения известного в Японии политика, сына бывшего премьер-министра на этот министерский пост газета Financial Times написала в своей статье, что Коидзуми-младший получил «кубок с радиоактивной водой». Но премьер Абэ хорошо продумал этот политический ход.

Коидзуми, в отличие от Абэ и руководства компании TEPCO, пользуется доверием населения префектуры Фукусима, потому что в качестве госминистра часто посещал это регион после катастрофы и занимался вопросами его восстановления. Его жена Кристель Такигава даже привезла из Фукусимы золотистого ретривера, который теперь живет в доме вступивших в августе в брак Синдзиро и Кристель. И Абэ делает ставку на то, что новому министру удастся воплотить в жизнь инициативу по откачке воды с «Фукусимы» в Тихий океан.

Но 38-летний политик пока никак не озвучил свою позицию относительно загрязненной воды, говоря о том, что сейчас его главная задача — построить отношения с жителями Фукусимы. На своей первой пресс-конференции он также заявил, что будет думать о том, как вывести из строя все АЭС в стране, а не о том, как их сохранить.

«Новый министр экологии нуждается в региональной поддержке для решения проблемы «Фукусимы», — говорит аналитик Мартин Шульц. Поэтому его позиция близка к тому, как относятся к ядерной энергии в регионе, где произошла авария на АЭС, говорит он. Коидзуме должна помочь и позиция его отца, который после аварии на «Фукусиме» был одним из активных сторонников закрытия АЭС в Японии.

Что же в конечном итоге произойдет с радиоактивной водой из АЭС «Фукусима», еще неизвестно. Правительство Японии пока привлекло к решению проблемы группу экспертов.

Подписывайтесь на наши каналы о России, Германии и Европе в | Twitter | Facebook | YouTube | Telegram

Смотреть видео 02:18

Уже пройшло більше шести місяців після утворення зони радіаційного зараження внаслідок аварії на ядерних блоках АЕС Фукусіма-1. Після аварії на ЧАЕС та утворення Чорнобильської зони відчуження, це друга в історії людства територія, звідки було відселено все цивільне населення внаслідок радіаційної аварії на працюючій АЕС. Евакуація населення була виконана з територій радіусом 20-ти км навколо зруйнованої АЕС Фукусіма.
З цієї частини зони зараження було евакуйовано 78000 чоловік. Відзначимо, що всього, включаючи 30-ти км радіус тимчасового відселення населення, було евакуйовано близько 140 000 чоловік. Розподіл забруднення і формування зон евакуації населення в районі АЕС Фукусіма показано на малюнку (зображені переривчасті ізолінії вказують очікувані рівні накопичених дози опромінення – мЗв, за цією ознакою проводилося виселення цивільного населення).

Межі зони відчуження АЕС Фукусіма — 1. І сліди поширення викиду.

Хронологія проведення евакуації із зони зараження після аварії на АЕС Фукусіма Даічі

Евакуація населення із зони зараження проводилася в кілька етапів. Режим проведення евакуаційних заходів враховував територіальне розташування відносно епіцентрів радіаційних викидів – на прилеглих до атомної станції територіях (до 3 км від АЕС Фукусіма) евакуація проводилася майже негайно, на більш віддалених територіях був зорганізований режим, що виключає тривале перебування громадян поза домом. У міру погіршення радіаційної ситуації – збільшення ризику радіаційних викидів, керівництвом Японії приймалися рішення про збільшення зон евакуації навколо АЕС Фукусіма. Нижче наведено етапи проведення евакуації:

  • 11 березня в 21.23 – оголошено про евакуацію населення із зони радіусом 3 км навколо АЕС і укритті громадян в 10 км зоні.
  • 12 березня в 5.44 – прийнято рішення про евакуацію населення з 10-ти км зони навколо АЕС Фукусіма -1, але вже до вечора було рішення про розширення території евакуації.
  • 12 березня в 18.25 – вирішено евакуювати населення з 20-ти км зони навколо АЕС Фукусіма -1. У цей же день провели евакуацію населення з можливої зони зараження АЕС Фукусіма – 2 – евакуацію провели з 10-ти км зони.
  • 15 березня – Місцеві органи з реагування на надзвичайні ситуації проводять профілактики йододефіциту під час здійснення обов’язкової евакуації в містах і селах, що потрапили в 20-ти кілометрову зону відчуження навколо АЕС Фукусіма – 1.
  • 25 березня – оголошено про добровільну відселення з 20-30-ти кілометрового радіусу навколо АЕС Фукусіма – 1.
  • 20 квітня 2011 – Секретар кабінету міністрів Японії оголосив, визнав дефакто, про існування 20-ти км зони відчуження навколо АЕС Фукусіма – 1. Саме цей день слід вважати датою утворення фукусімської зони відчуження.

Аналогії та відмінності японської зони відчуження від чорнобильської

Незважаючи на величезні географічні, ландшафтні, технічні, соціально-політичні відмінності між подіями в Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусіма, формування зони відчуження в Японії багато в чому подібне до тих процесів, які проходили в Чорнобильській районі Української РСР у квітні – травні 1986 року.
Цікаво, що до аварії на АЕС території провінції Фукусіма були добре відомі в світі своїм високим рівнем ведення органічного (екологічного) землеробства і мали світову популярність в області зеленого туризму. Подібне можна сказати і про території, що опинилися в зоні радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС. Чорнобильський район, до аварії на ЧАЕС, славився своїми рекреаційними можливостями – це було відоме місце для відпочинку, риболовлі, полювання для киян, еліти української інтелігенції і високопоставлених чиновників.
Друге – подібність в стратегії евакуації цивільного населення. Етапи виселення населення залежно від віддаленості від джерела радіаційного викиду також подібна до евакуації із зони зараження Чорнобильської АЕС. Місто Прип’ять і селище Янів, що знаходяться в безпосередній близькості, були евакуйовані через 36 годин після аварії на ЧАЕС. Протягом першого тижня були примусово виселені населені пункти 10-ти км зони Чорнобильської АЕС, а ще через тиждень населені пункти знаходяться в 30-ти км зоні обов’язкового відселення …
Третє – через деякий час, евакуйованим було дозволено повернутися в свої житла і взяти найцінніше і необхідне. Повернення за майном Чорнобильську зону тривали кілька місяців і носили невпорядкований характер. Виселеним японцям дозволили повернуться в покинуті будинки теж через кілька місяців після евакуації – дозволено було взяти по одному пакету речей і документів інших цінностей залишеного будинку.
Четверте – прояви мародерства. На жаль, факти мародерства (грабіжництва) мали місце, як в Чорнобилі, так і в провінції Фукусіма. Прояви мародерства в японській зоні відчуження істотно менші, ніж у чорнобильській зоні – грабувалися в основному аптеки, лікарні, банкомати.
П’яте – наявність самоселів – людей відмовилися від евакуації із зони відчуження АЕС Фукусіма. Ці люди знаходяться в зоні відчуження таємно, на питання журналістів про причини відмови від евакуації, японські самосели (а це в переважній більшості люди похилого віку) говорять слова, які в зоні відчуження ЧАЕС ми чуємо вже 25 років – «Чому ми повинні йти? Ми старі, і радіація вже не може заподіяти нам ніякої шкоди. Якщо ми маємо померти, то краще дайте нам померти в своєму будинку».

Особливості зони відчуження в Японії

На жаль, докладного звіту про організацію евакуації населення із зони відчуження АЕС Фукусіма знайти не вдалося. Проте деякі висновки можна зробити використовуючи матеріали японських ЗМІ.
Катастрофічні наслідки цунамі, що спричинили загибель тисяч людей і наступне широкомасштабне радіоактивне забруднення НАДЗВИЧАЙНО ускладнило проведення пошуково-рятувальних та евакуаційних заходів. Очевидно, що проводити виселення десятків тисяч цивільних осіб в умовах тотального руйнування інфраструктури, дефіциту енергії, засобів захисту і таке інше – завдання надважке. Цей момент в аварії на АЕС Фукусіма-1 буде одним з найбільш неприємних, резонансних в описах японських документалістів коли прийде час осмислення катастрофи. Про що йдеться?
Владі не вдалося оперативно виконати пошук і поховання загиблих у катастрофі людей. Світлина представлена нижче виконана в зоні відчуження АЕС Фукусіма фотографом Дональдом Вебером (Donald Weber).

Труп людини в зоні відчуження АЕС Фукусіма

Це малюнок трупа людини знайденого фотожурналістом під час відвідання зони відчуження АЕС Фукусіма – 1. Сайт автора – http://donaldweber.com/2011/fukushima-exclusion-zone/
Сумна доля чекала і домашню худобу, яка була просто кинута людьми під час евакуації. На скільки можна зараз судити – влада заборонила вивозити худобу та інших сільськогосподарських тварин, але в той же час, державні служби не мали права вилучати тварин з приватних помешкань та ферм. Залишені тварини гинули від голоду, часто на прив’язі, та під замком. Влада також не мали права убивати чи хоронити тварин. В результаті значна частина худоби померла від голодної смерті або в результаті відсутності людського догляду.
Драматичні кадри наслідків такого непродуманого управління зоною відчуження можна побачити на багатьох фотографіях журналістів, зроблених під час відвідання зони ураження АЕС Фукусіма – 1.

Загибла худоба в зоні відчуження АЕС Фукусіма

Кинута ферма в зоні відчуження АЕС Фукусіма

Кинута страусина ферма в зоні відчуження АЕС Фукусіма-1

Наслідки аварії на АЕС Фукусіма

Радіаційна ситуація в зоні відчуження АЕС Фукусіма -1

У зоні відчуження ФАЕС була організована мережа спостережень за радіаційною ситуацією. Рівні гама-фону вимірюються на 50 стаціонарних точках. Також проводиться оцінка забруднення радіонуклідами повітря, грунту і води. Розташування точок вимірювань представлено на карті. Основними забруднювачами радіоактивними зони відчуження ФАЕС є радіойоду (I131), цезій-134 (Cs134) і цезій-137 (Cs137).

карта — мережа радіаційного контролю в зоні відчуження ФАЕС

Значення радіаційного фону в зоні відчуження АЕС Фукусіма – 1 наступне:

  • територія в радіусі 3-км зона від АЕС – від 1900 до 7500 мкР / год;
  • територія в радіусі 3 – 5 км зони відчуження від АЕС – від 4300 до 3400 мкР \ год;
  • територія в радіусі 5 – 10 км зони від АЕС – від 50 до 1900 мкР \ год;
  • територія в радіусі 10 – 20 км зони від АЕС – від 50 до 2900 мкР \ год;

Про середніх значення радіаційного фону в японській зоні відчуження говорити важко, оскільки спостерігається велика плямистість радіаційного забруднення і максимальні рівні – це ділянки які потрапили під північно-західний слід радіоактивних випадінь, що перетинає повністю зону відчуження і виходить за її межі.
Актуальні дані про радіаційну обстановку в зоні відчуження АЕС Фукусіма публікуються з щотижневої періодичністю на сайті Monitoring information of environmental radioactivity level http://radioactivity.mext.go.jp/en/- Міністерства освіти, культури, спорту, науки і технології Японії.
Дані про радіаційну ситуацію на самій АЕС Фукусіма-1 можна знайти на сайті експлуатуючої організації Tokyo Electric Power Company’s http://www.tepco.co.jp/en/
Питома активність морської води біля реакторів АЕС також постійно контролюється (кілька разів на день і з різних глибин). За даними звіту за 18 вересня 2011 року (відбір проб був виконаний 16 вересня) – радіоактивність води знаходиться нижче межі детектування за йодом-131 менше 4 Бк/л, цезієм-134 – менше 6 Бк/л, цезієм-137 – менше 9 Бк/л.

Корисна інформація по АЕС Фукусіма – 1

Веб-камера в зоні відчуження Фукусіма

Розташування камери спостереження за АЕС Фукусіма

Поспостерігати за АЕС Фукусіма – 1 сьогодні можливо в режимі реального часу. Біля АЕС установлено веб-камеру, зображення якої транслюється на сайті компанії що експлуатує АЕС http://www.tepco.co.jp/en/nu/f1-np/camera/index-e.html. Зона охоплення вебкамери на АЕС Фукусіма представлена на малюнку.

Інфографіка про дію радіації

Варто відзначити одну важливу деталь. При публікації всіх офіційних звітів про радіаційну обстановку на АЕС Фукусіма, або звітів радіоекологічного моніторингу завжди вказується шкала шкоди від радіації, яка зрозуміла для обивателя. Будь-яка людина, ознайомившись з радіаційною обстановкою має можливість сам інтерпретувати результати ознайомившись з інфографікою рівнів опромінення людей в побуті, при медичних оглядах і т.д. На малюнку представлений такий радіаційний інфоргарфік

інфографік опроміння населення різними джерелами іонізуючої радіації в побуті

Радиационный фон в Токио Радиационный фон в Украине, карты, МЭД в областях Карта загрязнения Японии

Phillip C Lyons et al./ Frontiers in Ecology and the Environment, 2020

Ученые проанализировали более 267 тысяч снимков диких позвоночных животных в зоне эвакуации АЭС Фукусима-1, полученных с дистанционных камер, и установили, какие виды там обитают и насколько они многочисленны. Оказалось, что в зоне действия повышенных доз радиации животных больше, чем в населенных людьми районах, а численность кабанов столь высока, что они начинают представлять угрозу для других видов животных — японских сероу они уже вытеснили из зоны отчуждения. Результаты исследования опубликованы в журнале Frontiers in Ecology and the Environment.

11 марта 2011 года на АЭС Фукусима-1 произошла радиационная авария максимального седьмого уровня опасности по международной шкале ядерных событий. После этого события японское правительство эвакуировало население префектуры с территории площадью 1152 квадратных километров и сформировало три зоны с разным статусом пребывания в них людей в зависимости от годовой дозы облучения: зона отчуждения с полным запретом на посещение и две дополнительные зоны с ограничением въезда и проживания.

Спустя пять лет дозы облучения в двух дополнительных зонах снизились до безопасного уровня — этому способствовали рекультивационные работы и практически завершившийся распад цезия-134. Однако, лишь около пяти процентов населения предпочли вернуться на прежнее место проживания и по прибытии обнаружили, что рисовые поля и домашние хозяйства разоряют дикие кабаны. Против них начали сооружать капканы и различные ловушки в надежде снизить поголовье, но в зоне с закрытым доступом такие меры были невозможны. На протяжении 40 лет в этих краях сохранялась достаточно высокая плотность населения, а природные ландшафты активно трансформировались в ходе сооружения деревень и распашки рисовых полей. Но после радиационной аварии вся зона эвакуации и в особенности зона отчуждения АЭС представляют собой уникальные местообитания животных, где можно наблюдать их жизнь вдали от людей. Тем не менее, местные власти не пытались проводить учет каких-либо позвоночных животных кроме кабанов.

Американские и японские ученые во главе с Филипом Лайонсом (Phillip C. Lyons) из Университета Джорджии исследовали популяции диких млекопитающих на территории, подвергшейся влиянию аварии на АЭС. Для этого они выделили три зоны: в первой люди отсутствовали полностью, во второй их пребывание было ограничено, а третья зона была заселена (из нее людей никогда не эвакуировали, так как дозы облучения там не поднимались выше фонового уровня).

Специалисты выбрали 120 участков, расположенных вдоль троп со следами животных и равномерно распределенных по каждой из трех зон. Половина из них находилась в низменностях на высоте ниже 90 метров над уровнем моря, а другая половина — выше этого уровня. Каждый участок был оборудован неуправляемой дистанционной камерой Reconyx PC900, которая при обнаружении движения делала три снимка с шагом в одну секунду. Участки и зоны отделялись друг от друга буферной зоной в один километр, чтобы минимизировать риск повторной съемки животного.

Съемка проходила в два этапа: 60 дней в промежутке с мая по сентябрь 2016 года и еще 60 дней в промежутке с октября 2016 года по февраль 2017 года. На 14 участках камеры вышли из строя, поэтому полученные с них снимки пришлось отбросить. В выборку включались животные, попавшие в объективы не менее 80 раз (кроме домашних кошек и собак). Всего в обработку попало более 267 тысяч снимков дикой природы, которые позволили установить наличие 13 видов позвоночных (еще семь видов не были сфотографированы достаточное количество раз).

Животные, которых засекла камера на территории зоны отчуждения АЭС Фукусимы: a — кабан (Sus scrofa), b — японская макака (Macaca fuscata), c — енотовидная собака (Nyctereutes procyonoides), d — японский сероу (Capricornis crispus)

Phillip C Lyons et al./ Frontiers in Ecology and the Environment, 2020

Поделиться

Наиболее многочисленной оказалась популяция кабанов: в зоне отчуждения проживает порядка 26000 этих животных, в зоне с ограниченным пребыванием — около 13000, а в населенной зоне — 7000. Почти все наблюдаемые виды животных предпочитали зону отчуждения, где нет людей, и значительно реже встречались в населенной зоне. Заметным исключением стали японские сероу: в населенной зоне их больше, чем в изолированной, так как, по предположению авторов, эти парнокопытные не выдержали межвидовой конкуренции с кабанами (авторы обнаружили отрицательную корреляцию между количеством сероу и количеством кабанов этих видов, p <0,0001) .

Впрочем, на некоторые виды большее влияние оказывали не люди, а тип растительности на участках. К примеру, циветы, японские барсуки и енотовидные собаки предпочитали местность с рисовыми полями, а японские белки чаще встречались на лугах.

Обилие кабанов, зайцев, цивет, енотов, зеленых фазанов, японских макак, куниц, белок, лисиц, енотовидных собак, японских барсуков, медных фазанов и сероу в трех зонах: красная — зона отчуждения, желтая — зона ограниченного пребывания, голубая — контрольная зона (населенная людьми)

Phillip C Lyons et al./ Frontiers in Ecology and the Environment, 2020

Поделиться

Авторы исследования продемонстрировали, что даже в присутствии радиоактивных стрессоров животные активно заселяют ландшафты, если их покидает человек. За прошедшие с момента аварии пять лет негативное влияние ионизирующего излучения не проявилось на популяционно-видовом уровне жизни позвоночных животных — их численность только возросла. В зоне отчуждения количество кабанов многократно превосходит численности популяций всех остальных видов, и ученые выражают опасения, что за счет агрессивного поведения и высокого репродуктивного потенциала кабаны могут представлять для них угрозу.

Интерес к ликвидации последствий аварии проявили не только ученые, но и корпорации: в 2016 году Toshiba Corporation представила робота для очистки бассейна выдержки отработавшего ядерного топлива третьего энергоблока АЭС Фукусима-1, а в 2017 году — устройство для исследования второго энергоблока АЭС.

Марина Попова